Редакційна, 21 лютого 2014 року.

22 лютого відзначатиме своє 120-річчя Український Народний Союз – найстарша і найбільша братська, забезпеченево-допомогова організація у Північній Америці. 

У 1894 році розрізнені острівці українства‚ зокрема найбільший з них – Братство свв. Кирила і Методія – злилися в Український (тоді він називався – Руський) Народний Союз. Тисячі іміґрантів з України‚ неймовірно тяжко працюючи у вугільних копальнях Пенсильванії, не мали грошей, щоб покрити видатки на похорони своїх товаришів, котрі‚ на жаль‚ нерідко гинули у шахтах. Отож початки УНСоюзу, можна сказати, лежать глибоко у вугільних шахтах Пенсильванії. 

Львівський Митрополит Сильвестер Сембратович вислав до Америки о. Івана Волянського, який разом з дружиною осів у містечку Шенандоа, в Пенсильванії, де відслужив 19 грудня 1884 pоку перше богослуження, організував першу українську парохію, першу українську церкву. 

У 1890 році приїхав з Галичини о. Григорій Грушка, який перший почав об’їздити українські оселі й заохочувати іміґрантів будувати свої церкви. Сам він осів у Джерзі Ситі, Ню-Джерзі, де 15 вересня 1893 року заснував газету „Свобода“, яка стала ініціятором створення УНСоюзу. Вже в перших числах газети оприлюднено потребу негайного заснування української народної організації, яка перебрала б провід у житті заробітчан. Таким чином постав 22 лютого 1894 року теперішній УНСоюз. 

Сьогодні‚ оглядаючись на минуле з висоти 120 років‚ бачимо‚ що за цей час створено розгалужену і водночас чітку організаційну структуру у вигляді окремих відділів, які доступні для усієї українсько-американської та українсько-канадської громади. УНСоюз видає два тижневики, „Свободу“ і „The Ukrainian Weekly“. Створено Центр української спадщини на гірській оселі – „Союзівці“, яка стала символом української громади в діяспорі. УНСоюз надає стипендії українським студентам, допомагає Острозькій академії, здійснює інші благодійні акції. 

Про професійний і громадсько-братський рівень УНСоюзу добре свідчить та обставина‚ що коли багато фінансових установ у США занепали після обвалу фондового ринку 2008 року, УНСоюз у цих дуже конкурентних, динамічних та постійно змінних умовах надійно захистив своїх членів і запевнив їхнє стабільне майбутнє.

УНСоюз безперервно розвивається‚ щоб і надалі відповідати сучасним вимогам, щоб наші діти та діти наших дітей знали й усвідомлювали історичну вартість цієї організації, котра була така важлива в побудові українсько-американської громади. „УНСоюз і громада – друзі на все життя“ – це гасло залишається дороговказом УНСоюзу.

Редакційна, 21 лютого 2014 року.

22 лютого відзначатиме своє 120-річчя Український Народний Союз – найстарша і найбільша братська, забезпеченево-допомогова організація у Північній Америці. 

У 1894 році розрізнені острівці українства‚ зокрема найбільший з них – Братство свв. Кирила і Методія – злилися в Український (тоді він називався – Руський) Народний Союз. Тисячі іміґрантів з України‚ неймовірно тяжко працюючи у вугільних копальнях Пенсильванії, не мали грошей, щоб покрити видатки на похорони своїх товаришів, котрі‚ на жаль‚ нерідко гинули у шахтах. Отож початки УНСоюзу, можна сказати, лежать глибоко у вугільних шахтах Пенсильванії. 

Львівський Митрополит Сильвестер Сембратович вислав до Америки о. Івана Волянського, який разом з дружиною осів у містечку Шенандоа, в Пенсильванії, де відслужив 19 грудня 1884 pоку перше богослуження, організував першу українську парохію, першу українську церкву. 

У 1890 році приїхав з Галичини о. Григорій Грушка, який перший почав об’їздити українські оселі й заохочувати іміґрантів будувати свої церкви. Сам він осів у Джерзі Ситі, Ню-Джерзі, де 15 вересня 1893 року заснував газету „Свобода“, яка стала ініціятором створення УНСоюзу. Вже в перших числах газети оприлюднено потребу негайного заснування української народної організації, яка перебрала б провід у житті заробітчан. Таким чином постав 22 лютого 1894 року теперішній УНСоюз. 

Сьогодні‚ оглядаючись на минуле з висоти 120 років‚ бачимо‚ що за цей час створено розгалужену і водночас чітку організаційну структуру у вигляді окремих відділів, які доступні для усієї українсько-американської та українсько-канадської громади. УНСоюз видає два тижневики, „Свободу“ і „The Ukrainian Weekly“. Створено Центр української спадщини на гірській оселі – „Союзівці“, яка стала символом української громади в діяспорі. УНСоюз надає стипендії українським студентам, допомагає Острозькій академії, здійснює інші благодійні акції. 

Про професійний і громадсько-братський рівень УНСоюзу добре свідчить та обставина‚ що коли багато фінансових установ у США занепали після обвалу фондового ринку 2008 року, УНСоюз у цих дуже конкурентних, динамічних та постійно змінних умовах надійно захистив своїх членів і запевнив їхнє стабільне майбутнє.

УНСоюз безперервно розвивається‚ щоб і надалі відповідати сучасним вимогам, щоб наші діти та діти наших дітей знали й усвідомлювали історичну вартість цієї організації, котра була така важлива в побудові українсько-американської громади. „УНСоюз і громада – друзі на все життя“ – це гасло залишається дороговказом УНСоюзу.